“ерноп≥льський нац≥ональний техн≥чний ун≥верситет свого часу ц≥лком умотивовано був названий ≥менем видатного вченого у галуз≥ ф≥зики ≥ електротехн≥ки та громадського д≥¤ча ≤вана ѕулю¤. 165 рок≥в тому в≥н народивс¤ у невеликому м≥стечку √римайл≥в тепер≥шнього √ус¤тинського району “ерноп≥льщини. ¬ищу осв≥ти здобував у ¬≥дн≥ (тод≥ рег≥он належав до јвстроЦ”горськоњ ≥мпер≥њ), куди син простого сел¤нина добиравс¤ п≥шки. ” ™вроп≥ в≥н так ≥ залишивс¤ жити ≥ працювати, але душею цей талановитий чолов≥к завжди був з≥ своњм народом.
ѕередус≥м ѕулюй в≥домий св≥тов≥ ¤к першов≥дкривач ’Цпромен≥в, ¤к≥ пот≥м назвали рентген≥вськими за ≥мТ¤м його учн¤, котрий по сут≥ присвоњв винах≥д учител¤. ўе Ч ¤к винах≥дник конструкц≥њ телефонних станц≥й та апарат≥в, шахтарських ламп, ≥нших важливих дл¤ людства речей, а також автора к≥лькох дес¤тк≥в ц≥нних наукових праць. ќднак, кр≥м цього, ≤ван ѕулюй був ще й талановитим публ≥цистом та перекладачем. “ак, саме в≥н сп≥льно з ѕантелеймоном ул≥шем, вперше переклав Ѕ≥бл≥ю з≥ староЇврейськоњ мови на украњнську. „имало зробив в≥н ≥ дл¤ захисту прав та свобод украњнського народу, розвитку культури та просв≥ти в р≥дн≥й крањн≥. «окрема, будучи ректором ѕразького пол≥техн≥чного ≥нституту, створив фонд допомоги бiдним украњнським студентам, що навчалис¤ за кордоном, а п≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни разом з ≤ваном √орбачевським очолив ком≥тет допомоги украњнським б≥женц¤м ≥з √аличини. Ѕув також почесним членом товариства Ђ—≥чї у ¬≥дн≥.
”с≥ основн≥ в≥хи д≥¤льност≥ ≤вана ѕулю¤ в≥дображено в експонатах музею, що його в≥дкрили у “ерноп≥льському нац≥ональному техн≥чному ун≥верситет≥ з нагоди 165Цр≥чч¤ славетного земл¤ка. ”продовж дес¤тил≥ть його ≥мТ¤ було несправедливо забуте в ”крањн≥. ѕерш≥ експозиц≥йн≥ стенди нового музею п≥дготували викладач≥ та студенти ще наприк≥нц≥ минулого року ¤краз перед тим, ¤к до “ернопол¤ мав прињхати дл¤ присвоЇнн¤ вишу статусу нац≥онального тод≥шн≥й ѕрезидент ”крањни ¬≥ктор ёщенко. ¬≥днедавна це уже повноц≥нний музей. ≤ хоч раритет≥в тут поки що небагато, але ц≥кавих матер≥ал≥в достатньо. ÷е листи, св≥тлини, коп≥њ документ≥в та найважлив≥ших наукових праць. Ѕезперечно, що Ї серед експонат≥в ≥ славнозв≥сна Ђтрубка ѕулю¤ї, ¤ку в≥н сконструював власноруч ≥ за допомогою ¤коњ навчивс¤ просв≥чувати предмети на добрих ...надц¤ть рок≥в ран≥ше за лауреата Ќобел≥вськоњ прем≥њ ¬≥льгельма –ентгена.
ѕ≥д час урочин ≥з нагоди в≥дкритт¤ музею ≤вана ѕулю¤ в “ернопол≥ представники Ќацбанку ”крањни презентували памТ¤тну ср≥бну монету на честь ученого ≥з сер≥њ Ђ¬идатн≥ особистост≥ ”крањниї. Ќа одн≥й з њњ стор≥н викарбувано ≥ дос≥ дуже актуальний висл≥в цього видатного д≥¤ча: ЂЌема б≥льшого гонору дл¤ ≥нтел≥гентного чолов≥ка, ¤к берегти свою нац≥ональну честь та без нагороди в≥рно працювати дл¤ добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долюї.
